Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (5) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (14) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Стоцька Л$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 16 Представлено документи з 1 до 16 |
|||
| 1. | 
Гулак О. В. Деякі питання державного управління в екологічній галузі [Електронний ресурс] / О. В. Гулак, Л. А. Стоцька // Землеустрій, кадастр і моніторинг земель. - 2012. - № 1-2. - С. 121-126. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zemleustriy_2012_1-2_23 | ||
| 2. | 
Стоцька Л. Р. Крізь призму рефлексійної оптики критика [Електронний ресурс] / Л. Р. Стоцька // Прикарпатський вісник НТШ. Слово. - 2016. - № 2. - С. 578-581. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pvntsh_sl_2016_2_64 | ||
| 3. | 
Стоцька Л. М. Дослідження зорових визваних потенціалів в клінічній практиці у пацієнтів з первинною відкритокутовою глаукомою [Електронний ресурс] / Л. М. Стоцька, І. Б. Лінник-Чокова, К. С. Ромоданова, В. Б. Решетняк // Офтальмологічний журнал. - 2016. - № 1. - С. 19-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ofzh_2016_1_6 | ||
| 4. |
Стоцька Л. М. Оцінка характеристик зорових викликаних потенціалів у клінічному контексті з функціональними показниками на різних стадіях у пацієнтів з первинною відкритокутовою глаукомою [Електронний ресурс] / Л. М. Стоцька // Офтальмологічний журнал. - 2016. - № 3. - С. 22-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ofzh_2016_3_8 Мета дослідження - надати оцінку характеристик зорових викликаних потенціалів в клінічному контексті з функціональними показниками на різних стадіях у пацієнтів з первинною відкритокутовою глаукомою (ПВКГ). На базі ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМН України »проведено комплексне клінічне і нейрофізиологічне дослідження 186 пацієнтів (358 очей). Середній вік (56,8 ± 4,26) років з різними стадіями ПВКГ. Для діагностики патологічного стану використовували нейрофізіологічні методи дослідження - зорові викликані потенціали (ЗВП) на шаховий патерн і спалах. Дослідження ЗВП проводили на апараті «RETIscan» (Roland Сonsult, Німеччина). Вивчення нейрофізіологічних процесів в гангліозних клітинах сітківки і використання зорових викликаних потенціалів в клінічній практиці є важливим для діагностики глаукомного процесу до появи його клінічних проявів.Цель исследования - дать оценку характеристик зрительных вызванных потенциалов в клиническом контексте с функциональными показателями на разных стадиях у пациентов с первичной открытоугольной глаукомой (ПОУГ). На базе ГУ «Институт глазных болезней и тканевой терапии им. В. П. Филатова НАМН Украины» проведено комплексное клиническое и нейрофизиологическое исследование 186 пациентов (358 глаз). Средний возраст (56,8 ± 4,26) лет с разными стадиями ПОУГ. Для диагностики патологического состояния использовали нейрофизиологические методы исследования — зрительные вызванные потенциалы (ЗВП) на шахматный паттерн и вспышку. Исследование ЗВП проводили на аппарате «RETIscan» (Roland Сonsult, Германия). Изучение нейрофизиологических процессов в ганглиозных клетках сетчатки и использование зрительных вызванных потенциалов в клинической практике является важным для диагностики глаукомного процесса до появления его клинических проявлений. | ||
| 5. |
Стоцька Л. М. Особливості гемодинамики головного мозку у пацієнтів з первинною відкритокутовою глаукомою на фоні вегетотній [Електронний ресурс] / Л. М. Стоцька, Л. С. Стоцька // Офтальмологічний журнал. - 2014. - № 1. - С. 38-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ofzh_2014_1_8 | ||
| 6. |
Стоцька Л. М. Клінічні і нейрофункціональні критерії прогнозування розвитку первинної відкритокутової глаукоми [Електронний ресурс] / Л. М. Стоцька // Офтальмологічний журнал. - 2013. - № 5. - С. 51-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ofzh_2013_5_12 За допомогою багатофакторного аналізу встановлені клінічні нейрофункціональні критерії ранньої діагностики та прогнозування перебігу первинної відкритокутової глаукоми: збільшення різниці між латентними періодами простої та складної зорових сенсомоторних реакцій перевищує нормативне значення 145 мс на 20 %; зменшення лабільності нервової системи (на синій колір) від 31,01 Гц за зменшення об'єму нейроретинального обідка від 0,36 мм³.При помощи многофакторного анализа установлены клинические нейрофункциональные критерии ранней диагностики и прогнозирования течения первичной открытоугольной глаукомы: увеличение разницы между латентными периодами простой и сложной зрительных сенсомоторных реакций превышает нормативное значение 145 мс на 20 %; уменьшение лабильности нервной системы (на синий цвет) от 31,01 Гц при уменьшении объема нейроретинального ободка от 0,36 мм³. | ||
| 7. |
Стоцька Л. М. Взаємозв’язок характеристик електроретинографічних і клінічних показників на різних стадіях первинної відкритокутової глаукоми [Електронний ресурс] / Л. М. Стоцька, І. Б. Лінник-Чокова, С. Б. Слободяник, В. Л. Кушнір, А. О. Невська // Офтальмологічний журнал. - 2016. - № 2. - С. 19-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ofzh_2016_2_6 | ||
| 8. | 
Стоцька Л. М. Використання нейрофізіологічних методів дослідження для ранньої діагностики у пацієнтів з первинною відкритокутовою глаукомою [Електронний ресурс] / Л. М. Стоцька // Галицький лікарський вісник. - 2016. - Т. 23, число 1. - С. 92-96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2016_23_1_30 Глаукома є основною причиною незворотної втрати зору. Дослідження структурних і нейрофізіологічних процесів вищих відділів зорового аналізатора у хворих з первинною глаукомою допомагають у розв'язанні питання первинного ураження структур за даної патології. Найбільш важливу інформацію про процеси в зоровій корі головного мозку надають дані дослідження викликаних потенціалів мозку, в тому числі, найбільш вагому - зорові викликані потенціали (ЗВП). Під час порівняльної оцінки ЗВП від обох очей спостерігається добре співвідношення одержаних ЗВП з результатами комп'ютерної Humphrey-периметрії. Відомо, що в клінічній практиці не існує специфічних нейрофізіологічних тестів для діагностики глаукоми, проте, саме нейрофізіологічні обстеження достатньо часто виявляють зміни, які перебігають безсимптомно протягом тривалого часу до клінічних проявів, що особливо важливо для ранньої діагностики глаукомного процес). Мета дослідження - вивчити доцільність використання нейрофізіологічних методів дослідження для ранньої діагностики із пацієнтів з первинною відкритокутовою глаукомою. На базі ДУ "Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова АМН України" проведено комплексне клінічне і нейрофізіологічне дослідження 186 пацієнтів (358 очей) із діагнозом первинної відкритокутової глаукоми (ПВКГ) і у пацієнтів, у яких цей діагноз підлягав уточненню. Основну групу склала 81 особа (51,92 %) жіночої статі і 75 осіб (48,08 %) чоловічої статі, середній вік яких 56,8 +- 4,26 років на різних стадіях ПВКГ. Для діагностики патологічного стану використовували також нейрофізіологічні методи дослідження - ЗВП на шаховий патерн і спалах. Дослідження ЗВП проводили на апараті "RETI scan" (multifocal ERG|VEP, Roland consult, Німеччина). Встановлено, що у пацієнтів з підозрою на глаукому за показником N75 і P100 тривалість латентного періоду у 96,1 % (p << 0,05) і у 86,2 % (p << 0,05) була у межах норми відповідно; за характеристиками піків N75-P100 і P100-N135 відмічалось збільшення амплітуди коливань вище норми (згідно даних норми апаратури і лабораторії, де проводилось дослідження) у 78,6 % (p << 0,05) і 65,5 % (p << 0,05 відповідно. Відмічено чутливість зорового аналізатора за фосфеном у пацієнтів даної групи в межах норми і складала 65,61 +- 7,32 Гц, лабільність зорового аналізатора за фосфеном "3" була підвищена на 13,63 %, p << 0,05 у порівнянні з контрольною групою. У пацієнтів з початковою стадією латентний період за показником N75 і P100 у 86,4 % (p << 0,05) і 81,2 % (p << 0,05) хворих відповідно відмічено у межах норми; за характеристикою піків N75-P100 і P100-N135 збільшення амплітуди спостерігалось у 65,15 % (p << 0,05) і 58,14 % (p << 0,05) відповідно. Чутливість зорового аналізатора за фосфеном у пацієнтів даної групи була у межах норми і дорівнювала 71,69 +- 9,08 Гц, відмічено зниження лабільності зорового аналізатора за фосфеном "3" на 9,63 %, p << 0,05 у порівнянні з контрольною групою. У хворих з підозрою на глаукому у разі повторного обстеження через 6 міс і 1 рік було підтверджено діагноз початкова ПВКГ згідно загальноклінічних досліджень у 78,4 % випадків. У разі проведення обстежень з застосуванням додаткових нейрофізіологічних методів було виявлено більш виражені зміни патологічного процесу у пацієнтів з початковою стадією (у 34,8 %). | ||
| 9. |
Стоцька Л. М. Зв'язок порушень нейрофізіологічних процесів в центральних і периферичних відділах сітківки з клінічними показниками у пацієнтів на різних стадіях первинної відкритокутової глаукоми [Електронний ресурс] / Л. М. Стоцька // Галицький лікарський вісник. - 2016. - Т. 23, число 2. - С. 67-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2016_23_2_22 Первинна глаукома є однією з найбільш проблемних захворювань органа зору. Суттю главкомного процесу називають прискорену загибель гангліозних клітин сітківки та їх аксонів, з яких складається зоровий нерв, а також втягнення в патологічний процес нейроглії, яка забезпечує харчування зорового нерву. Найсучасніші клінічні методи дослідження такі, як скануюча лазерна поляриметрія і оптична когерентна томографія (ОКТ), реєструють структурні міни на різних функціональних рівнях сітківки та зорового нерву. За даними літератури, структурні зміни за прогресуючої глаукомної оптичної нейропатії (ГОН) випереджають клінічні функціональні прояви цього захворювання. У разі ОКТ глаукомних очей також рекомендують проводити сканування макули за швидким протоколом (Fast Macular Thickness Map) - це надає змогу виявити додаткову інформацію про патологічний процес. Проте у значної кількості пацієнтів є труднощі діагностики ПВКГ, а характер і локалізація пошкоджень структур ока і зорових функцій у пацієнтів з глаукомою потребують уточнення. Електроретинографія дозволяє вивчити процеси на різних морфофункціональних рівнях сітківки, уточнити локалізацію та характер патологічних змін у вищевказаних структурах, контролювати динаміку змін у структурах первинного ураження на різних стадіях глаукомного процесу. Мета роботи - дослідити зв'язок порушень нейрофізіологічних процесів (НФП) у центральних і периферичних відділах сітківки з клінічними показниками у пацієнтів на різних стадіях первинної відкритокутової глаукоми (ПВКГ). Проведено на базі ДУ "Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова АМН України" комплексне клінічне і нейрофізіологічне дослідження (358 очей), серед яких основну групу склали з діагнозом ПВКГ - 81 особа (51,92 %) жіночої статі і 75 осіб (48,08 %) чоловічої статі, середній вік 56,8 + 4,26 років. Для діагностики патологічного стану використовували електроретинографію, який проводили на апараті "RETI scan" (multifocal ERG|VEP, Roland consult, Німеччина). Найбільш сильні кореляційні зв'язки виявлено між НФП нейронів макулярної ділянки - колбочковим апаратом (КА) фоторецепторного зовнішнього шару сітківки та показниками світлової чутливості сітківки та ідексом поля зору. Відповідно до одержаних даних прямий кореляційний зв'язок виявлено у пацієнтів з ПВКГ на стадії "преглаукома" між біоелектричною активністю КА макулярної ділянки і MD (r = 0,56, p = 0,05); у пацієнта з початковою стадією ПВКГ зворотній кореляційний зв'язок між тривалістю ЛП нейронів КА макулярної ділянки і VFI (r = -0,33, p = 0,02); у пацієнтів з розвинутою стадією ПВКГ прямий кореляційний зв'язок між показниками тривалості ЛП КА макулярної ділянки і внутрішньоочним тиском (r = 0,41, p = 0,034). У пацієнтів з розвинутою стадією ПВКГ встановлено наявність оберненого кореляційного зв'язку між тривалістю ЛП нейронів фоторецепторного шару сітківки макулярної ділянки та індексом поля зору (VFI) (r = 0,42, p << 0,029); оберненого кореляційного зв'язку між показниками біоелектричної активності фоторецепторного шару сітківки макулярної області і показниками внутрішньоочного тиску (r = - 0,69, p << 0,0000024); прямого кореляційного зв'язку між показниками тривалості ЛП нейронів другого рівня сітківки макулярної області і показниками внутрішньоочного тиску (r = 0,47, p << 0,009) відповідно. | ||
| 10. | 
Стоцька Л. М. Критерії прогресування первинної відкритокутової глаукоми на основі вивчення нейрофізіологічних механізмів розвитку глаукомного процесу [Електронний ресурс] / Л. М. Стоцька // Архів клінічної медицини. - 2016. - № 1. - С. 80-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akm_2016_1_23 Первинна глаукома є однією з найбільш проблемних захворювань органа зору. Найсучасніші клінічні методи дослідження такі, як скануюча лазерна поляриметрія і оптична когерентна томографія (ОКТ), реєструють структурні зміни на різних функціональних рівнях сітківки та зорового нерву. Інформативними вважаються дослідження диску зорового нерву перипапілярного шару нервових волокон сітківки (ШHBC) і макулярної зони. За даними літератури, структурні зміни у разі прогрусуючої глаукомної оптичної нейропатії (ТОН) випереджають клінічні функціональні прояви цього захворювання, однак, це твердження вірне до тих пір, поки ШНВС не стане менше, ніж 72 мкм. Встановлено, що кількість гангліозних клітин7 сітківки зменшується з віком приблизно на 5 тис. в рік. У разі ОКТ глаукомних очей також рекомендують проводити сканування макули за швидким протоколом (Fast Macular Thickness Map) - це надає змогу виявити додаткову інформацію про патологічний процес. Нейрофізіологічні методи - зорові викликані потенціали (ЗВП) і електроретинографія (ЕРГ) дозволяють вивчити процеси в зоровій корі головного мозку та на різних морфофункціональних рівнях сітківки, надають змогу уточнити локалізацію і характер патологічних змін у вищевказаних структурах, контролювати динаміку змін в структурах первинного ураження на різних стадіях глаукомного процесу. Мето дослідження - визначити діагностично значимі критерії прогресування первинної відкритокутової глаукоми на основі вивчення нейрофізіологічних механізмів розвитку глаукомного процесу. Проведено на базі ДУ "Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова АМН України" комплексне клінічне та нейрофізіологічне дослідження 144-х пацієнтів (274-х очей), серед яких з діагнозом первинної відкритокутової глаукоми (ПВКГ) - 59 осіб (51,75 %) жіночої статі і 55 осіб (48,15 %) чоловічої статі, середній вік 58,41 + 3,96 років на різних стадіях ПВКГ - основна група. Для діагностики патологічного стану використовували також нейрофізіологічні методи дослідження - ЗВП на шаховий патерн, спалах і електроретинографію, які проводили на апараті "RETI scan" (multifocal ERG|VEP. Roland consult, Німеччина). Вперше встановлено критерії прогресування ПВКГ за нейрофізіологічними показниками: зниження біоелектричної активності гангліозних клітин за характеристиками амплітуди піків N75-P100 і подовження тривалості латентного періоду піків Р-100 у разі застосування ЗВП на патерн. Виявлено зниження біоелектричної активності та подовження тривалості латентного періоду за характеристиками хвилі "a" і "b" у фоторецепторних клітинах і в нейронах другого рівня сітківки у разі застосування ЕРГ. Встановлено, що патологічні зміни в зовнішньому, внутрішньому і в глибоких шарах сітківки відбуваються одночасно на всіх стадіях глаукомного процесу, починаючи з початкової стадії. Вони мають прогресуючий характер, при чому значною мірою більш виражені вони в тілі третього нейрона - гангліозних клітинах. | ||
| 11. | 
Квітка Д. М. Доопераційне маркування лімфатичних вузлів, уражених метастазами раку щитоподібної залози, для полегшення їх ідентифікації під час операції [Електронний ресурс] / Д. М. Квітка, Л. В. Стоцька, В. О. Паламарчук, О. А. Товкай, В. А. Смоляр // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2019. - № 1. - С. 27-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2019_1_5 За оперативного лікування раку щитоподібної залози (РЩЗ) необхідне адекватне видалення лімфатичних вузлів, уражених метастатичним процесом. Малоінвазивні методи лікування метастатичного процесу РЩЗ - це альтернативний метод лікування одиничних метастазів шиї. Специфічні ускладнення, що пов'язані з хірургічною травмою оточуючих структур, виникають у разі повторних оперативних втручань: пошкодження X, XI та XII пар черепних нервів, рухових та чутливих волокон шийного та плечового сплетінь, лімфорея. Ускладнення, що супроводжують дисекції колекторів лімфовідтоку, призводять до збільшення післяопераційного перебування хворого в стаціонарі. Постає необхідність у зменшенні операційних ризиків та підвищенні ефективності лімфаденектомій у разі первинних і повторних дисекцій шиї. Мета роботи - розробка способу передопераційного маркування лімфатичних вузлів, уражених метастазами РЩЗ, для полегшення їх ідентифікації під час операції. В основу було покладено методику забарвлення біологічних тканин розчином метиленового синього. На передопераційному етапі, за 24 год перед операцією, хворому під контролем УЗД виконувалась ТАПБ лімфатичного вузла, з метою підтвердження наявності метастатичного ураження, та вводився 1 % розчин метиленового синього безпосередньо в тканину лімфовузла. У подальшому, під час дисекції, ідентифікація маркованого лімфовузла проводилась за характерним синім забарвленням останнього. Було промарковано лімфовузли різних груп колекторів 10 хворих. У всіх хворих візуальна інтраопераційна ідентифікація лімфатичного вузла була позитивною. Вкорочення операційного часу спостерігалось у 9 хворих (90 %). Усереднене вкорочення часу, що витрачався на операцію, становило <$E31,2~symbol С~7,6> хв (<$Ep~symbol Г~0,05>). За подальшого патогістологічного дослідження всіх видалених "маркованих" лімфовузлів було підтверджено наявність метастазів РЩЗ. Висновки: спосіб передопераційного маркування уражених лімфовузлів за 24 год до операції є достатньо ефективним, простим у використанні та економічно вигідним методом візуалізації, що допомагає уникнути зайвого хірургічного травмування під час лімфодисекцій шиї та скоротити операційний час.За оперативного лікування раку щитоподібної залози (РЩЗ) необхідне адекватне видалення лімфатичних вузлів, уражених метастатичним процесом. Малоінвазивні методи лікування метастатичного процесу РЩЗ - це альтернативний метод лікування одиничних метастазів шиї. Специфічні ускладнення, що пов'язані з хірургічною травмою оточуючих структур, виникають у разі повторних оперативних втручань: пошкодження X, XI та XII пар черепних нервів, рухових та чутливих волокон шийного та плечового сплетінь, лімфорея. Ускладнення, що супроводжують дисекції колекторів лімфовідтоку, призводять до збільшення післяопераційного перебування хворого в стаціонарі. Постає необхідність у зменшенні операційних ризиків та підвищенні ефективності лімфаденектомій у разі первинних і повторних дисекцій шиї. Мета роботи - розробка способу передопераційного маркування лімфатичних вузлів, уражених метастазами РЩЗ, для полегшення їх ідентифікації під час операції. В основу було покладено методику забарвлення біологічних тканин розчином метиленового синього. На передопераційному етапі, за 24 год перед операцією, хворому під контролем УЗД виконувалась ТАПБ лімфатичного вузла, з метою підтвердження наявності метастатичного ураження, та вводився 1 % розчин метиленового синього безпосередньо в тканину лімфовузла. У подальшому, під час дисекції, ідентифікація маркованого лімфовузла проводилась за характерним синім забарвленням останнього. Було промарковано лімфовузли різних груп колекторів 10 хворих. У всіх хворих візуальна інтраопераційна ідентифікація лімфатичного вузла була позитивною. Вкорочення операційного часу спостерігалось у 9 хворих (90 %). Усереднене вкорочення часу, що витрачався на операцію, становило <$E31,2~symbol С~7,6> хв (<$Ep~symbol Г~0,05>). За подальшого патогістологічного дослідження всіх видалених "маркованих" лімфовузлів було підтверджено наявність метастазів РЩЗ. Висновки: спосіб передопераційного маркування уражених лімфовузлів за 24 год до операції є достатньо ефективним, простим у використанні та економічно вигідним методом візуалізації, що допомагає уникнути зайвого хірургічного травмування під час лімфодисекцій шиї та скоротити операційний час. | ||
| 12. |
Квітка Д. М. Вдосконалення інтраопераційної візуалізації метастатичних лімфатичних вузлів [Електронний ресурс] / Д. М. Квітка, Л. В. Стоцька // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2019. - № 3. - С. 74-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2019_3_15 | ||
| 13. | 
Стоцька Л. М. Порівняльна характеристика стану периферичного та центрального зору в пацієнтів із первинною відкритокутовою глаукомою в контексті біоелектричної активності відповідних рівнів сітківки [Електронний ресурс] / Л. М. Стоцька // Офтальмологія. - 2016. - № 2. - С. 97-107. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/oftalm_2016_2_12 | ||
| 14. |
Товкай О. А. Можливості ультразвукового дослідження щодо виявлення метастазів папілярного раку щитоподібної залози в центральні лімфатичні вузли шиї [Електронний ресурс] / О. А. Товкай, В. О. Паламарчук, П. О. Ліщинський, В. В. Куц, Л. В. Стоцька, Ю. Е. Чирков, С. В. Земсков // Clinical endocrinology and endocrine surgery. - 2020. - № 3. - С. 7-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2020_3_3 Мета роботи - визначити чутливість і специфічність ультразвукового дослідження (УЗД) центральних лімфовузлів шиї (ЦЛВШ) щодо виявлення метастазів папілярного раку щитоподібної залози (МПРЩЗ) на доопераційному етапі та можливості візуалізації цих метастазів залежно від їх розміру. Проведено ретро-проспективне моноцентрове дослідження можливостей УЗД щодо виявлення МПРЩЗ з використанням лінійного датчика частотою 3 - 12 МГц. Наявність метастазів у ЦЛВШ оцінено у 239 пацієнтів з діагнозом "папілярний рак щитоподібної залози" за даними УЗД до операції (екстрафасціальна тиреоїдектомія, центральна дисекція шиї, лімфаденектомія) та результатами патогістологічного дослідження після зперації. Визначали чутливість і специфічність УЗД щодо виявлення МПРЩЗ у центральний лімфатичний колектор. Розраховано прогностичну цінність позитивного та негативного результату УЗД. Визначено вірогідність виявлення МПРЩЗ залежно від їх розміру. Розрахунки операційних характеристик УЗД метастазів у ЦЛВШ показали, що чутливість методу - 0,49 (95 % довірчий нтервал (ДІ) - 0,43; 0,55), специфічність методу - 0,96 (95 % ДІ - 0,92; 0,98), прогностична цінність позитивного результату УЗД - 0,92 (95 % ДІ - 0,88; 0,95), прогностична цінність негативного результату УЗД - 0,64 (95 % ДІ - 0,58; 0,70). Одержані результати свідчать про низьку чутливість і високу специфічність УЗД щодо виявлення метастазів у ЦЛВШ. Висновки: чутливість УЗД щодо виявлення метастазів у ЦЛВШ є низькою, що зумовлено тим, що 76,5 % метастазів потрапили в інтервал розмірів << 0,6 см, вірогідність виявлення яких не перевищує 0,47. Специфічність УЗД ЦЛВШ є високою: якщо метастаз виявлено, то з 95 % вірогідністю він буде розпізнаний. Якщо розмір метастазу в ЦЛВШ <$Esymbol У~1,2> см, то вірогідність його виявлення під час УЗД - 95 %. Якщо МПРЩЗ виявлено під час УЗД, то це зазвичай підтвердиться гістологічно. Негативний результат УЗД часто є помилковим. Оскільки вірогідність виявлення більшості метастазів у ЦЛВШ за даними УЗД становить 0,47, слід застосовувати додатковий метод їх верифікації - новітні технології ультразвукової візуалізації. Профілактичну центральну лімфодисекцію шиї з експрес-гістологічним дослідженням проводити усім хворим з підозрою або доведеним папілярним раком щитоподібної залози. | ||
| 15. |
Товкай О. А. Особливості патоморфологічних змін у тканині папілярного раку щитоподібної залози після лазерної інтерстиційної термотерапії [Електронний ресурс] / О. А. Товкай, В. О. Паламарчук, Л. В. Стоцька, Н. І. Белемець, Є. С. Козачук // Clinical endocrinology and endocrine surgery. - 2022. - № 4. - С. 73-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2022_4_9 За останніх 30 років у світі спостерігається тенденція до прогресуючого зростання захворюваності на папілярний рак щитоподібної залози (ПРЩЗ). Згідно із сучасними рекомендаціями хірургічне втручання є стандартним методом першої лінії лікування ПРЩЗ. При плануванні лікувального менеджменту пацієнтів з ПРЩЗ слід ураховувати не лише клініко-біологічні характеристики пухлини, а й анестезіологічні ризики та згоду пацієнта на проведення втручання. Альтернативою оперативному лікуванню та стратегії "активного спостереження" в менеджменті пацієнтів з ПРЩЗ є застосування малоінвазивних методів локальної абляції, зокрема лазерної інтерстиційної термотерапії (ЛІТТ). Незважаючи на майже 20-річний світовий досвід успішного використання ЛІТТ у лікуванні ПРЩЗ, кількість досліджень особливостей морфологічних змін у пухлинній тканині після ЛІТТ незначна. Представлено перший в Україні клінічний випадок лікування пацієнта з ПРЩЗ (TlbNxMx) і тяжкою супутньою патологією із застосуванням ЛІТТ під ультразвуковим контролем. Проведено два сеанси ЛІТТ вузлового утворення нижнього полюса лівої частки за допомогою лазера VELAS II - 30F з безперервним режимом випромінювання із довжиною хвилі 1064 нм, потужністю 3,4 Вт. Сумарна енергія за два сеанси становила 992,8 Дж, сумарна питома енергія - 6484,23 Дж/см<^>3 | ||
| 16. | 
Товкай О. А. Застосування лазерної інтерстиційної термотерапії в лікуванні пацієнтів з еутиреоїдною формою вузлового зоба: моноцентрове проспективне дослідження [Електронний ресурс] / О. А. Товкай, В. О. Паламарчук, Є. С. Козачук, Л. В. Стоцька, Н. І. Белемець // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2023. - Т. 19, № 8. - С. 543-551. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2023_19_8_3 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |